Орфографічний словник української мови. 2005.
облізти — I див. облазити I. II див. облазити II … Український тлумачний словник
облізти — [оубл’і/зтие] зу, зеиш; нак. оубл і/з , оубл і/з теи … Орфоепічний словник української мови
облізлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до облізти I … Український тлумачний словник
випадати — I = випасти 1) (падати з чого н., звідкись назовні), вилітати, вилетіти, вириватися, вирватися; вивалюватися, вивалитися (рухаючись); висковзати, висковзувати, висковзнути, висковзуватися, висковзнутися, вислизати, вислизнути, випорскувати,… … Словник синонімів української мови
лущитися — 1) (позбуватися верхнього шару шкіри, що відокремлюється тонкими плівками, дрібними лусочками), злущуватися, злущитися, облущуватися, облущитися, облуплюватися, облупитися, облазити, облізти, злазити, лупитися 2) (про фарбу, позолоту, тиньк тощо… … Словник синонімів української мови
облазити — I а/жу, а/зиш і рідко обліза/ти, а/ю, а/єш, недок., облі/зти, зу, зеш, док., розм. 1) Позбуватися волосся, шерсті, пір я. || Випадати, вилазити по всій поверхні (про волосся, шерсть, пір я). 2) Позбуватися верхнього шару шкіри, який відділяється… … Український тлумачний словник
облисіти — і/ю, і/єш, док. 1) Утратити волосся, стати лисим. || перен. Те саме, що облізти I. 2) перен. Позбутися рослинності, оголитися (про землю, схили і т. ін.) … Український тлумачний словник
пооблазити — I ить і рідко пообліза/ти, а/є, док. Облізти (про багато чого небудь, у багатьох місцях). II а/жу, а/зиш, док., перех. Облазити багато чого небудь … Український тлумачний словник
пообтиратися — а/ємося, а/єтеся, док. 1) Обтертися (про багатьох). 2) тільки 3 ос. Стертися, зійти з поверхні; облізти (про багато чого небудь) … Український тлумачний словник
линяти — (утрачати яскравість первісного кольору), вицвітати, вицвісти, знебарвлюватися, знебарвитися, блякнути, половіти, облазити, облізти; вигоряти, вигоріти (під впливом сонячного проміння) … Словник синонімів української мови
